Що відомо мешканцям Львова про використані батарейки та енергозберігаючі лампи?

Проекти -> Новини
Теґи: |
Субота, 29 листопада 2014 г.

У жовтні поточного року в рамках проекту «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Люблін» проведено соціологічне опитування мешканців Львова щодо поводження з використаними батарейками та енергозберігаючими лампами. В опитуванні взяло участь 1200 респондентів різних вікових категорій.

Аналіз результатів опитування родин міста Львова показав, що 31,8% опитаних родин використовують в рік 1-2 енергозберігаючі лампи, 32,4% - 3-5 ламп, 20,2% – понад 5 ламп і 15,6% не використовують жодної енергозберігаючої лампи. Від 1 до 2 та від 3 до 5 енергозберігаючих ламп використовує практично однакова кількість опитаних родин (32%).

Батарейки у кількості 1-2 на рік використовують 13,1% опитаних родин Львова, 3-5 батарейок – 33,6 % родин, 6-10 батарейок – 27,8% родин, понад 10 батарейок – 18,8% і лише 6,7% опитаних родин не використовують жодної батарейки.

Проаналізувавши поведінку мешканців Львова щодо відпрацьованих енергозберігаючих ламп та батарейок, випливає, що 66,6% опитаних родин Львова викидають відпрацьовані лампи і батарейки у смітник і 33,4% - не викидають ці відходи у смітник.

54,4% опитаним родинам міста Львова відомо про небезпеку відпрацьованих енергозберігаючих ламп та батарейок, 37,8% – частково відомо, а 7,8% – взагалі не відомо.

За результатами опитування більшості опитаних родин – 53% відомо про реалізацію проекту, а 47% опитаних не знають про проект.

87,4% опитаних респондентів готові відносити електронні відходи до пунктів збору, 12,6% - ще не готові до організованого збору цих відходів

Шкідливими відпрацьовані енергозберігаючі лампи та батарейки вважають 59,8% опитаних родин, 29,4% не володіють інформацією про небезпеку відходів і 10,8% родин не вважають електронні відходи шкідливими.

Аналіз обізнаності мешканців Львова про значення малюнка на упаковці товару «заборонено викидати у смітник» показав, що 90,3% респондентів знають, що малюнок означає - «заборонено викидати», 2,3% вважають, що це «обов’язкове викидання», не знають про значення малюнка – 7,5%.

Проаналізувавши поведінку респондентів за різними віковими категоріями щодо відпрацьованих енергозберігаючих ламп та батарейок, то найбільше викидають ці відходи у смітник респонденти віком від 18 до 25 років – 71,6% та віком від 46 до 60 років – 70,8, найменше – 61,7% віком 26-35 років.

Максимально готові до відповідального поводження з відпрацьованими енергозберігаючими лампами та батарейками респонденти віком від 18 до 25 років: 91% готові відносити ці відходи до організованих пунктів збору.

Респонденти віком від 46 до 60 років (69,6%) найбільше вважають відходи електроніки шкідливими.

89,8% жінок і 84,7% чоловіків готові відносити до пунктів збору відпрацьовані енергозберігаючі лампи і батарейки і лише 10,2% жінок і 15,3% чоловіків не готові до організованого збору цих відходів.

Як жінки, так і чоловіки близько 66% викидають використані енергозберігаючі лампи та батарейки у смітник.

58,4% опитаних жінок знають про реалізацію проекту щодо поводження з електронними відходами, 41,6% – не відомо про реалізацію такого проекту. На 3% менше опитаним чоловікам у порівнянні з жінками більше відомо про реалізацію проекту.

Найбільше викидають у смітник використані лампи та батарейки, як у 2013, так 2014 році респонденти від 18 до 25 років – 90,4% (2013) та 71,6% (2014).

Кількість мешканців у 2014 році, що викидають використані лампи та батарейки у смітник зменшилася майже на 20% та становила – 66,6%, а у 2013 році – 86,5%.

Рівень непоінформованості мешканців Галицького району у 2014 році зменшився у порівнянні з 2013 роком на 13,9%, Франківського – на 1,3%, Личаківського – на 7,9%, Франківського – на 2,8% і Шевченківського – на 13,7%.

Відсоток респондентів, яким відомо про негативний вплив відходів збільшився вдвічі у порівнянні з 2013 роком від 27% до 54,4%, що є значним поступальним кроком у поводженні з електронними відходами та позитивним результатом проекту.